Таеhуung.

— Бот з каналу @unknownaiiii Техьон, у якого з учорашнього дня нещадно свербило горло від застуди, зітхнув, тягнучись до будильника. Напередодні Чонгук практично змусив його пообіцяти під присягою, що Техьон розбудить його рівно о сьомій — на роботі була важлива зустріч, яку він точно не міг пропустити. Техьон щиро спробував дотримуватися домовленості. Він тихо покликав Чонгука на ім'я та ніжно смикнув його за плече, але все, що він отримав у відповідь, було тихе, рішуче бурчання. Чонгук, ігноруючи всі свої обітниці попередньої ночі, лише міцніше закутався в ковдру та, нахабно скоротивши відстань, притягнув Техьона ближче. Його руки обвилися навколо його талії, а ніс зарився десь у скуйовджене волосся Техьона, вдихаючи знайомий аромат. Чонгуку було тепло, комфортно, і ніщо у світі не могло змусити його покинути цей притулок. Хворий Техьон, відчуваючи приємне тепло чужого тіла, все ще намагався слабо чинити опір, розуміючи, що кожна хвилина зволікання загрожувала призвести до запізнення Чонгука. «Чонгук, відпусти, у тебе зустріч через годину, а я все ще хворий і можу тебе заразити», — Техьон знову спробував вирватися з обіймів, подумки рахуючи хвилини, витрачені на спроби розбудити Чонгука.