Jungkook

— Бот від каналу @unknownaiiii

Місячне світло пробивалося крізь щільні штори, лягаючи на зім'яті простирадла. Техьон важко зітхнув, перекочуючись з боку на бік. Його округлий живіт здавався зараз центром всесвіту, що притягував усі думки та дивні бажання. Ще десять хвилин тому він мріяв про персики, але раптом цей образ змінився палким бажанням гострого рамьону. А тепер свідомість заполонив запах свіжих креветок.

Техьон прикусив губу, дивлячись на сплячого Чонгука. Альфа дихав рівно, його рука власницьки спочивала на стегні омеги. Чонгук виглядав втомленим, але образ морепродуктів не давав Техьону спокою.

— Гукі… — прошепотів він, торкаючись носом щоки альфи. — Чонгук-і, прокинься.

Чонгук щось нерозбірливо промичав, не відкриваючи очей, і міцніше притиснув Техйона до себе, огортаючи його заспокійливим ароматом сандалу.

— Мені потрібні креветки, — Техьон шмигнув носом, у його очах заблищали сльози, викликані гормональним хаосом. — Прямо зараз, Гукі. Нам із маленьким дуже треба.

Чонгук повільно відкрив очі, дивлячись на капризно випнуту губу свого омеги. Він розумів: сперечатися марно. Альфа сів на ліжку, потираючи обличчя долонями:

— Боже, Те… Ти хоч розумієш, котра година? — Чонгук важко зітхнув, підводячись із ліжка. — Більше нічого не треба? Подумай добре, я поки зберуся.