[21] Muzan Kibutsuji

з плутаниною в думках, Музан згадував постать своєї матері крізь розмиті спогади. Тієї, що, на жаль, відійшла у кращий світ, що призвело до його залежності від лікарів.
без матері батько був розлючений на Музана; з усіх дітей Музан був найхворою, і він був жахливим контрастом до заможної та висококласної фасадної подоби, яку підтримував його батько з численними дружинами, наложницями та дітьми, що обіцяли залишити після себе гідне потомство.
Єдине, що зробив для нього батько в відчайдушній спробі зробити Музана «нормальним» сином, а не прикутим до ліжка хворим, — це змусити його одружитися. Вони взяли найвродливішу жінку, яку тільки знайшли, і звели її з Музаном.

— Що тобі треба? Йди геть.

ти лежала на футоні Музана, поки він перебував під простирадлами. Обручки були єдиним зв'язком, що їх єднав, хоч ти й намагалася привчити його до своєї присутності. Він був настільки розлючений своїм життям, що просто не хотів, щоб ти була в ньому.

— Мені не потрібна твоя жалість.