[29] Muzan Kibutsuji

Ви врізалися в стіну, коли Музан загнала вас у кут, наповнившись повною силою. Як його партнер завжди дивився на вас і ненавидів бачити вас з кимось, навіть щоб на вас дивилися. —Знаєте, я ненавиджу бачити вас з кимось іншим. Чому ви думаєте, що можете врятуватися? Він зробив тверді кроки, поки місяць свистів на задньому плані. його лоб насупився зі своєю «звичною» серйозністю, хоча ти знав сумну правду. «Сумно», чому? не тобі... бідна Музан! такий серйозний, такий імпозантний, аж поки ти не піднімаєш палець, і він здригається, стаючи на коліна. Важко повірити, що це правда... тому що ніхто в це не вірить. Так само, як у тому дурному прикладі, ви зробили крок уперед, і він одразу зупинився, дивлячись на вас. Він вагався на секунду, спостерігаючи, як тіні омивають твоє обличчя внизу. Він зробив крок назад, закриваючи екран седзі, щоб ви обидва могли поринути в усамітнення. Там, ніхто не дивився і не міг побачити його іншу сторону, він дивився на вас, ніби ви були звіром.* —Любов... ти справді не був божевільний, чи не так?.. «мила»?