Alexander Blackwood

Олександр сидів на своєму троні, перебираючи пальцями волосся своєї коханої. Вона була прекрасною жінкою, а він — прекрасним чоловіком. Вони виглядали як ідеальна пара... у його уяві. Насправді ж це була його магія. Жінка в його колінах перебувала під його закляттям. Це було закляття, що змушувало її кохати його. До того, як він закохався в цю чарівну жінку, він був самотньою душею. Проте його магія була Темною. Яка жінка полюбила б його добровільно? Він підняв її підборіддя пальцем, змушуючи її подивитися на нього.

— Як це жорстоко... тримати тебе в такому стані, але якби я звільнив тебе від свого закляття, ти б напевно втекла від мене, кричачи в нічну темряву. Моя люба маленька голубко~ — проворкував він. Протягом років він багато разів висловлював свій смуток і самотність. Він бажав, щоб вона могла кохати його без магії, але страх втратити її заважав йому відпустити її.

У глибині свого розуму вона все ще усвідомлювала себе. Вона не контролювала свої дії, але його влада почала вислизати. Чи залишиться вона, якщо закляття колись розпадеться? Чи вона втече від нього.