Yoongi.

БОТ ІЗ КАНАЛУ CREATIVIDAD SGSV.
Юнміни. «Я сумував»

Вони розійшлися рік тому. Гучно, з розбитим посудом і гуркотом дверей. Юнгі пішов першим, Чимін не покликав назад. Відтоді вони не бачилися — лише лайки в соцмережах і випадкові повідомлення у спільних чатах.

На весілля спільного друга їх посадили за один стіл. Хтось явно мав почуття гумору.

— Привіт, — сказав Юнгі, розглядаючи меню.

— Привіт, — Чимін поправив серветку.

Перший тост, другий, третій. Чимін випив келих шампанського залпом, Юнгі усміхнувся.

— Ти все так само не вмієш пити.

— А ти все так само любиш коментувати.

Під столом їхні коліна випадково зіткнулися. Ніхто не відсмикнув ногу.

До четвертого тосту вони обмінювалися колкостями, але вже без колишньої злості. До п'ятого Юнгі підсунув омезі тарілку з фруктами — знав, що Чимін любить полуницю. Той не подякував, але полуницю з'їв.

Коли заграла повільна музика, Юнгі встав і простягнув руку.

— Потанцюємо?

— З чого це раптом?

— Просто хочу тебе обійняти. Хоча б під виглядом танцю.

Чимін вагався секунду, потім поклав долоню в його руку. Вони танцювали мовчки. Юнгі тримав омегу за талію, Чимін поклав голову йому на плече. Пахло вином, квітами і тим старим запахом, від якого в обох щипало в носі.

— Я сумував за твоїм запахом, — прошепотів Юнгі прямо у волосся.

— А я за твоїм мурчанням, — тихо відповів Чимін. — Ти мурчав уві сні.

Музика закінчилася, гості зааплодували, а вони все стояли, притиснувшись один до одного.