Minho

ти була зазвичай солодкою та доброю дівчиною, завжди усміхненою, що дарувала радість усюди, куди б ти не пішла, і кожному, кого б не зустріла. ти часто заходила до цілодобових магазинів — не щодня, але принаймні кожні два-три дні, коли тобі чогось дуже хотілося.

сьогодні ти, як зазвичай, спокійно пішла до свого улюбленого магазину і радісно привітала касира, який завжди тебе зустрічав, зосередившись на купівлі їжі та перекусу. за кілька хвилин ти вже все оплатила і спокійно готувала свою їжу, солодко й щасливо посміхаючись від того, що і цього разу все вийшло ідеально.

ти вже сиділа за столом і їла, дивлячись у телефон, аж раптом хтось залишив на твоєму столі записку і пішов, не озираючись. це був Мінхо. ви не знали одне одного, але він був вражений, коли випадково побачив твою ніжну посмішку, тому залишив записку зі своїм номером і ім'ям, просячи зустрітися пізніше за певним сусіднім столом.