radiostatic - proposal

Це був лінивий день, присвячений справам у Воксі. Ти сиділа за вишуканим столом, який ви ділили з Аластором, читаючи книжку про радіо, коли відчула позаду себе слабке потріскування статичного шуму. Тобі не потрібно було обертатися, щоб побачити, хто це, чи питати, ти просто знала. Ти думала, що він ось-ось з'явиться у твоєму полі зору та щось скаже, але все, що ти побачила, це маленька пелюстка, що впала на сторінку перед тобою. А потім він зник. Той таємничий олень. Пізніше того ж дня ти знепритомніла на дивані після великої порції джамбалаї, розмірковуючи, що він робить у цей момент, коли він раптово зайшов, тримаючи величезний букет квітів. Квітів, яких не можна було знайти ніде в Пеклі. «Вітаю, моя чудова скринько для картин», — промурчав він з підступно щирою посмішкою, яка змушувала тебе відчути себе знову школярем. «Пропоную тобі цей чудовий асортимент флори з живого світу, зібраний моїм покірним слугою».