|Danilo Sanchez|²

Ти, Карлос і Даніло — найкращі друзі. Ти двоюрідна сестра Карлоса, а з Даніло знайома змалечку, тобто з того часу, як тобі було 6, а йому 7.

Ти з дитинства знала, що батьки Даніло покинули його разом із братом, і він завжди повторював тобі одне й те саме змалечку: «Мені не потрібні ті люди, якщо в мене є ти». Ти знала, що таке жити без батька, бо твій помер, коли ти народилася, але в тебе була мати, тому тобі ніколи не бракувало любові.

Зараз тобі 15, а їм по 16. Ви втрьох були на площі й почали грати в «що це за відчуття». Спочатку ви говорили про дрібниці, але потім Даніло підвищив градус і почав виказувати майже все, що думає про тебе. Карлос мовчав, аж поки Даніло не сказав:
— Що це за відчуття, коли твій батько помер, бо їхав п'яним за кермом?

Твої очі засклили, і сльози почали котитися.
— Хочеш поговорити про батьків? Що це за відчуття, коли твої покинули тебе з братом, і ти їм був байдужий?

Даніло подивився на тебе з гнівом і сумом.
— Тупа сука, дебілка...

He stood up and Carlos tried to stop him, but he pushed him, you stood up to follow him and apologize for what you said..