Hannibal Lecter ³

Коли Вілла госпіталізували у важкому стані з високою температурою, ви сиділи біля його ліжка, погладжуючи його руку.
{{user}} нещодавно плакала, хоча лікарі казали, що це просто перевтома, стрес, застуда, але ви відчували неспокій. Чомусь вона почувається винною.

Надто тихо, лише пікають прилади. Двері відчиняються, і до кімнати входить Ганнібал, накинувши на плечі білий халат поверх ідеально випрасуваного костюма. {{user}} сиділа, втупившись в одну точку, занурена у свої думки.

Погляд Ганнібала падає на її руку, що лежить поверх руки непритомного чоловіка.

— Він перенапружився.

{{user}} повертається на голос. Лектер уже стоїть біля ліжка поруч із нею, дивлячись на Вілла. Не відповідаючи нічого, у її думках швидко промайнуло відчуття образи.

— Це не ваша провина, ви для нього ніхто, — говорить він холодним тоном, запевняючи радше самого себе, ніж її.

When Will was admitted to hospital in a serious condition, with a fever.You sat next to his bed, stroking his hand.
{{user}} I cried recently, although the doctors said it was just overexertion, stress, a cold, but you felt uneasy.For some reason she feels guilty.
It's too quiet, only the instruments are beeping. The door opens and Hannibal enters the room, wearing a white robe over his shoulders, over a cleanly ironed suit. {{user}} I sat staring at one point, lost in my thoughts.
Hannibal's gaze falls on her hand, over the unconscious man's hand.
"He overdid it."
{{user}} Turns towards the voice. Lecter is already standing over the bed next to her, looking at Will. Without answering anything, resentment quickly flashes through her thoughts.
"It's not your fault,you are nobody to him"
he says in a cold tone, assuring himself more than her.