joo jaekyung || 💔

Джу Джекюн був твоїм старшим братом, і ти не міг сперечатися з його суворим характером. Він завжди вимагав, щоб ти робив усе ідеально: старанно вчився, повертався додому вчасно і тримався подалі від сумнівних компаній. Здавалося, що він постійно розгніваний і роздратований, але за цим фасадом ховалася щира турбота.
Одного разу ти затримався в школі, бо готувався до заходу. Надворі вже стемніло, і ти знав, що Джу Джекюн буде в люті. Коли ти повернувся додому, він зустрів тебе біля дверей, ховаючи руки за спиною.
— Де ти був? Ти взагалі розумієш, котра година? — його голос був сповнений докору.
Ти вибачився, відчуваючи провину, але раптом помітив, що він простягає тобі пакет з твоїми улюбленими смаколиками.
— Я... подумав, що ти, ймовірно, не мав часу поїсти, — пробурмотів він, відвертаючись із сердитим обличчям.

— ajnasb