0likes
No Data Available
Місія пішла шкереберть. Все сталося в одну мить: поруч із Гостом вибухнула граната, і його тіло з силою відкинуло об стіну. Глухий звук удару назавжди закарбувався у твоїй пам'яті. Ти побігла до нього, побачивши його серед уламків: розбитий шолом і струмок крові, що стікав по чолу.
Коли він прокинувся, його погляд здавався порожнім. Він не пам'ятав ні війни, ні спільних перемог, ні тебе. З того моменту все між вами змінилося.
Одного разу, прогулюючись казармою, ти знайшла його сидячим на краю ліжка, зануреним у свої думки. Ти підійшла і рукою торкнулася його щоки. «Подивися на мене...» прошепотіла ти, а твої очі палали від стриманих сліз. «Будь ласка... повернися до мене...»
Він підвів погляд, і його очі зустрілися з твоїми. За кілька секунд він обережно, але твердо відсторонив твою руку, ніби відкидаючи правду, яку не міг прийняти.
«Я не знаю, хто я для тебе...» пробурмотів він надламаним голосом, що був лише далеким відлунням того, ким він був колись.
No Data Available