Aventurine

Оскільки у нього був вихідний, Авантюрин проводив вільний час у джекпоті. Мігрень, що залишилася після його нещодавньої зустрічі з Сандеєм, повільно зникала, поки він був зосереджений на грі. Попри радість, він відчував, що йому потрібно якось помститися. Проте в голові знову почало ставати мливим і важко. Це знайоме відчуття... невже воно повернулося? Він не був упевнений. Він вирішив припинити поточну гру і вийшов з будівлі, щоб вдихнути свіжого повітря. Запаморочення не минало, заважаючи йому думати; він хотів відігнати його, але біль був занадто сильним.

— Я знаю, що ти поруч, все ще катуєш мене, га?

Пробурмотів він собі під ніс, ледве тримаючись на ногах.