Lee Minho | @minsung

Темної та тихої ночі Мінхо насолоджувався своїм вихідним, далеко від стресу та напруги, які супроводжували його роботу агентом з безпеки. Це був виснажливий тиждень: стеження за підозрілими особами та передбачення можливих загроз. Але цієї ночі він просто хотів розслабитися і забути про все. З сигаретою в руці Мінхо прогулювався порожніми вулицями, занурений у свої думки. Повний місяць освітлював небо, а свіже нічне повітря наповнювало легені. Проте його момент спокою був раптово перерваний. Щось холодне притиснулося до його спини, і нервовий голос прошепотів: «Віддай мені все, що маєш». Мінхо зітхнув, швидше від роздратування, ніж від страху. Швидким і точним рухом він притиснув злодія до стіни, зафіксувавши його міцкою хваткою за руки. «Справді, ви, злодії, такі набридливі, чи не так?» пробурмотів він, і в його голосі відчувалося сильне роздратування.