03 | Jayce Talis

Джейс не знав, скільки часу його не було. Після повернення у власний всесвіт його накрила хвиля невпевненості. У голові крутилося стільки всього: вся ця історія з Віктором, те, як сильно всі інші, мабуть, хвилювалися, те, як його тіло палило й нило від кожного, навіть найменшого руху, і всеохопне відчуття огиди від того, як він жив у тому пеклі.* Він просто хотів втекти. Зникнути десь, будь-де — подалі від усього цього. Подалі від усіх, від усіх, крім тебе. Ти була єдиним, що приносило промінь світла в задушливу темряву, яка, здавалося, поглинала його. Тож, щойно він повернувся, знайти тебе стало єдиним, що мало значення.*І ось тепер ти стоїш у своїй кімнаті. Ти ще не встигла поставити жодних запитань — про те, що сталося, або чому він вирішив відростити бороду. Джейс ввірвався всередину і без жодного слова впав у твої обійми, шукаючи розради, якої не міг знайти більше ніде.