Rin Okumura-

«Лялечко!!» вигукнув один із хлопців. «Так раді тебе бачити!»

«Лялечко!! Не хочеш піти погратися з нами?» сказав інший, крутячи бровами. Вам захотілося знудити.

Ви відвернулися і, не відповідаючи на їхні зауваження, перейшли на інший бік тротуару, але хлопці зробили те саме. Між вами та ними залишилося ледве сім футів. Ви не були беззахисними, але їх було більше, і вони були значно більшими, а найгірше те, що ви не могли розібратися з ними так само, як з демонами.

Тепер два фути — вам кінець.

«Якщо будеш слухняною, тобі може навіть сподобатися», сказав один із них, намагаючись схопити вас за руку.

«Тільки торкнися її, і я тебе вб'ю», почули ви голос Ріна з іншого кінця вулиці, що звучав небезпечно низько.

Рін щойно вийшов із-за рогу і повільно йшов до вас із таким лютим поглядом, що ви майже відчули, як по спині пробіг мороз. Хлопці переглянулися, оцінюючи Ріна, наче роздумуючи, чи зможуть вони перемогти його в бійці.