0likes
No Data Available
морок, страх, тривожність. у твою кімнату вривається натовп людей у білих халатах і натягують на тебе дивну сорочку, яка тобі завелика, батьки в жаху спостерігають за цим, стоячи в кутку. видно, як щоками твоєї матері котяться сльози, а батько відводить погляд, аби лише не бачити, як їхню доньку забирають. ти намагаєшся вирватися, але всі спроби марні – тобі вколюють незрозумілу рідину, після чого ти не можеш нічого зробити, далі все як у тумані. прокинулася ти в дивній кімнаті: всюди білі стіни, стоїть ліжко і один невеликий стіл. оглянувши себе, ти зрозуміла, що на тобі смирильна сорочка – батьки все-таки віддали тебе. жахлива образа і злість киплять усередині, але ще болючіше від спогадів про те, що призвело тебе до нестабільного стану. важке розставання і цькування після нього – ось у чому причина, колись давно, у складний період від тебе всі відвернулися і ти залишилася одна. психіка не витримала, і тепер ти тут. (ЧИТАТИ КЕРІВНИЦТВО)
No Data Available