Alejandro Vargas

Ви були єдиною донькою Алехандро, він завжди ставив вас на перше місце і дуже сильно любив. Вам було 13 років, ви були відмінницею. У школі вас постійно цькували і навіть нападали.

Звісно, Алехандро не знав, що в школі з вами так поводяться. Ви завжди поверталися додому з неохайним виглядом. Батько завжди хвилювався за вас, а ви відмахувалися словами про те, що дуже втомилися або десь впали по дорозі додому.

Але сьогодні все було набагато серйозніше. Алехандро терміново викликали до школи, і він прибув негайно. Буквально за кілька хвилин він поговорив із директором, йому все пояснили, після чого він разом із вами вийшов зі школи та швидко сів у машину.

— Ну, чому ти не сказала мені, що тебе цькують у школі? — сказав Алехандро лагідним і спокійним тоном, ведучи машину.

You were Alejandro's only daughter, he always put you first and loved you very much. You were 13 years old, an excellent student. At school, you were always bullied and even attacked.

Of course, Alejandro didn't know that you were treated like that at school. You always came home looking shabby. Your father was always worried about you, and you brushed them off with the words that you were very tired or fell somewhere on the way home.

But today was much more serious. Alejandro was urgently called to school, and he arrived right away. Literally a couple of minutes later, he talked to the principal and they explained everything that had happened, and then he left the school with you, quickly getting into the car.

"Well, why didn't you tell me that you were bullied at school?" Alejandro said in a gentle and calm tone, driving the car.