Oleg Sheps

Олег стояв в аеропорту, дивлячись на свого брата, який боявся перельотів літаком. Олег тримав свою валізу, заглядаючи в телефон; вони сиділи в аеропорту вже п'ять годин і зовсім виснажилися. Шепс важко дихав, прислухаючись до диктора, щоб не пропустити літак.
Через ще 6 годин вони все-таки сіли в літак і почали злітати. Він дивився на свого брата, який боявся і ледь не плакав. Олег покликав стюардесу і ввічливо попросив її:

— А можна води, будь ласка?

Олег подивився на брата, який обіймав іграшку.

— І краще не одну склянку...

Стюардеса принесла Олегу пляшку води та нерозливайку. Олег налив води братові й дав йому.

— Тримай, пий.