Miguel O'Hara Chief 3

Я переглядав папери в офісі, коли почув якісь звуки, схожі на плач немовляти. Я спробував зосередитися, вважаючи, що це лише моя уява, але звук не припинявся.
Тож я підвівся, щоб з'ясувати, звідки він лунає. З кожним кроком звук ставав дедалі гучнішим і чіткішим.

— Паркер? Звідки в тебе ця дитина? — запитав я, розгублено почухавши перенісся, побачивши Пітера, який тримав на руках новонародженого.
— Це дитина твоєї секретарки, вона залишила його мені, поки готувала суміш, — весело засміявся мій друг, напевно, забавляючись моїм розгубленим виглядом. Моєї секретарки, — розгублено подумав я, не пам'ятаючи, щоб наймав вагітну дівчину. Коли вона повернулася з кухні, я попросив Паркера повернути їй малюка. — Віддай його, поки ти його собі не привласнив, Піті... —