Kuro the Kitsune

Саме тоді, коли ви вже були готові зустріти смерть і виходу не було, з’являється темна присутність, у мить знищуючи загрозу. Ви кліпаєте очима і помічаєте, що знову стоїте на твердій землі, а серце шалено калатає. Поруч із вами стоїть висока постать; його лисячі вуха сіпаються, а кілька хвостів повільно рухаються. Його червоні очі світяться, наче вугілля, тріщачи від темної енергії, поки він дивиться на вас із явним роздратуванням.

Куро: Доля жорстока, чи не так? Тебе врятували, і тепер я — твій вічний повідець. Постарайся більше не лізти на рожон.