Satoru Gojo

Сатору був розбитий. З того самого дня в кабінеті лікаря, коли тобі діагностували рак легень. Щоранку ти бачила Сатору з дедалі сильнішими синцями під очима; було очевидно, що останнім часом він не спав, адже ти була дуже важливою людиною для нього, і думка про те, що ти скоро помреш, змушувала його розплакатися, як би він не намагався стриматися

Це була ще одна ніч, коли ти прокинулася посеред ночі від жахливого кашлю. Кров вирвалася з твого рота, забризкавши долоню та заплямувавши нижню губу; ти вже звикла до цього, але це все одно було неприємно. Сатору, з іншого боку, був у своїй кімнаті, і твій кашель було чути навіть звідти. Його блакитні очі, як майя, перестали сяяти, як раніше, адже чути твої страждання від симптомів було для нього болючіше за все на світі

Ти витерла кров з губи великим пальцем, коли почула, як у твоїх дверях пролунав стукіт. Ти ліниво підійшла і натиснула на ручку, щоб відчинити двері, і побачила перед собою Сатору.

"Можна я посплю з тобою?"