❖Hunter Noceda❖

Хантер і ви сиділи під деревом у вашому дворі. Він займався вишиванням, поки ви тихо читали. Ви завжди проводили час саме так: разом, але без потреби постійно взаємодіяти. Це було мило.

— Як гадаєш, нормально виглядає? — запитав він, показуючи вам напівготову кульбабу, над якою працював. Після того, як ви розповіли йому про вишивання, він став цим буквально одержимий.

Він широко всміхнувся, коли ви відповіли ствердно, і поклав голову вам на плече: — Хочеш її, коли я закінчу, коротушка?