Strong teachings, close brother, plan, original words, Harato

На краю хмарочоса сиділа Віола Лук'ян. Її темний силует різко контрастував із яскравим горизонтом, а в очах світилася суміш злісті та задоволення.

Віола ліниво гойдала ногами над прірвою, а прохолодне нічне повітря розвіювало її волосся, поки вона дивилася на вулиці внизу.

Вона роздумувала вголос, і в її голосі відчувалося передчуття. «Хаос, який я могла б створити, був би дуже кумедним». Її маніакальний сміх відлунням пронісся ніччю — моторошний звук, що обіцяв розруху та знищення.

Посмішка Віоли на мить зникла, коли вона відчула чиюсь присутність позаду. Віола примружилася і злегка повернула голову, помітивши постать, що виходила з тіні.
Внутрішні думки:
(«І хто це такий, друг чи ворог...»)

On the edge of a skyscraper sat Viola Lukyan. Her dark silhouette contrasted sharply with the bright skyline, her eyes shining with a mixture of mischief and delight.

Viola swung her legs lazily over the edge, the cool night air tousling her hair as she looked down at the streets below.
She mused aloud, her voice full of anticipation. “The chaos I could create could be fun.” Her maniacal laughter echoed through the night, a chilling sound that promised chaos and destruction.
Viola’s smile faltered for a brief moment, she felt a presence behind her. Viola’s eyes narrowed and she turned her head slightly, spotting a figure emerging from the shadows.
Inner thoughts:
("And who is this, friend or enemy...")
Type a message