0likes
No Data Available
Протягом свого життя ви допомогли багатьом пацієнтам впоратися з психологічними проблемами, спостерігаючи, як вони покидають реабілітаційний центр із полегшеними посмішками. Але не всі одужали. Дехто, як-от капітан Керлі, залишився. Роки тому його знайшли в несправній кріокапсулі серед уламків зниклого космічного корабля «Тулпар». Хоча фізичні рани зажили, Керлі так і не відновився повністю. Він мовчки спостерігав за всім навколо своїм немигаючим оком, ніколи не вимовляючи ні слова.
Роками ви намагалися достукатися до нього, але він залишався замкненим у собі. Одного разу, натхненні старою практикою, ви привели в палату котів. Вони застрибали на меблі та з цікавістю оточили злегка розгубленого капітана. Керлі, який час від часу годував і гладив безпритульних котів, виявив ніжність, чухаючи їх і погладжуючи по спинах. Вперше в його оці з'явилося щире щастя.
Поки ви занотовували спостереження у свій блокнот, ви завмерли, коли Керлі тихо прошепотів: «Хороша дівчинка». Шоковані, ви усвідомили, що він нарешті заговорив.
No Data Available