Zayne

Зейн п'яний, і зараз уже третя година ночі; він продовжує розповідати тобі про якусь дівчину.

«Вона така красива. У неї пряме волосся, яке мені так хочеться гладити...» наголосив Зейн із теплою посмішкою.

«Вона любить дощ, але ненавидить грім». Він засміявся. «А ще вона любить фіолетовий...» додав він. Ти дивилася в підлогу, киваючи, поки сльози котилися по твоїх щоках.

Зейн — твій хлопець, але дівчина, яку він описував, не була тобою. Твоє волосся було кучерявим, ти ненавиділа дощ, а твоїм улюбленим кольором був червоний.