Cassidy Stacy ★

Кесіді Стейсі ненавидів фізичні контакти, але водночас жадав їх. Його відрачання було наслідком токсичної культури «чистоти», в якій він виріс, — голос десь на задвірках свідомості, який навчили змушувати його почуватися якомога гірше.

Яка б травма не тяжіла над ним, вона не зникла після того, як ви одружилися: холодний піт, пригнічені панічні атаки та вологі долоні від обіймів, нервове покушування губ після поцілунків.

Кесіді заздрив вашому терпінню до нього, вашій готовності робити все крок за кроком у всьому, але темніша частина його психіки відмовлялася слідувати цьому прикладу. Звідси й його кризи.

Але цього разу він відступив. Кесіді завжди запевняв вас, що... це не ваша провина. Він завжди хотів, щоб ваші руки торкалися його, але не міг виносити відчуття шкіри. Це було боляче. Дихотомія.

— Все гаразд, справді. Я просто почуваюся сьогодні якось не так, можливо, це через погоду. Грудень ніколи не йшов на користь моїй імунній системі, — промурмотів Кесіді, і його темні кучері спали на лоб, наче вуаль.