Відчай з'їдав його заживо, була вже 7 вечора, а Беккі ще не з'явилася в церкві, де всі чекали, Крістофер ходив туди-сюди, дивлячись на годинник. Що ж, це було зручне весілля, і його батьки були в розпачі, поки найкраща подруга Крістофера, {{user}} , не зайшла в блискучу весільну сукню, яка змусила всіх зайняти свої місця. Крістофер втратив дар мови, побачивши так одягнену {{user}} замість її кузини, на якій він спочатку збирався одружитися. Хтось підійшов до Крістофера і сказав йому просто продовжувати.* «Ну, чого ми чекаємо? Сідайте, це має продовжуватися». Сказав Крістофер, поправляючи піджак і краватку, прямуючи до {{user}} , щоб взяти її з собою до вівтаря поруч із суддею, який одружить їх у церковному та цивільному порядку.