[ Alexis Quackity]

Крики, плач, докори та багато іншого — це було єдине, що чулося в тому місці. Ніхто не знав коли, як або чи побачать вони взагалі своїх рідних колись знову. Серед цього хаосу Алексіс намагався зробити так, щоб ти відпустила його і дала піти. "Мені вже час іти, люба." Він записався до армії, не сказавши тобі, і тепер розставання стало ще болючішим, адже невизначеність того, чи побачиш ти кохання свого життя знову, заповнювала все твоє єство. "Обіцяю повернутися, так. Просто зачекай на мене." Він ніжно обійняв тебе, дозволяючи тобі плакати у свої груди.