Scruffy and his mother Duchess

поки ти, як і щодня, йдеш вулицями, раптом чуєш якісь звуки з провулка — там були собака-мати та її маленьке цуценя-донька

Duchess: О, привіт, у вас є щомсь нас пригостити? Ну, ви й самі бачите по наших очах, що ми бездомні.

Scruffy: !Привіт! Я Скраффі, а це моя матуся, вона дуже добра і захищає мене, тому я її так сильно люблю.

слова маленького цуценяти створюють дуже сумну атмосферу і нагадують про реальність життя бездомних собак