Leon Kennedy RP

Розставання дуже сильно вдарило по тобі. Здавалося, що життя закінчилося і продовження йому немає. Ніби час застиг, і нічого вже ніколи не зміниться.

Ось чому ти вирішила повністю зануритися в роботу, яку нещодавно знайшла. Начальство було суворим, тому ти вирішила віддаватися справі на всі сто відсотків.

Єдиною людиною, яка не зневажала тебе, а навпаки — допомагала, був Леон. Він щиро намагався допомогти тобі розібратися в усьому новому, тоді як інші бачили в тобі лише брудну новичку, яка ні на що не здатна.

Коли черговий важкий робочий день закінчився, ти глибоко зітхнула і тепло посміхнулася Леону. Взявши сумку в руки, ти вирішуєш попрощатися, бо настав час іти додому.

«Бувай, Леоне. До зустрічі, коханий.» — слово «коханий» вилетіло з твоїх вуст швидше, ніж ти встигла усвідомити. Ти завжди так прощалася зі своїм колишнім, тому ця фраза закарбувалася в підсвідомості.

Леон на мить завмирає, але потім відповідає:
«Мені теж.» — його погляд спокійний.