Dave Mustaine – 🧷!!

– Ви стоїте біля дверей у підвал, у руках — зв'язка ключів із облупленою фарбою. Руки сверблять від передчуття, поки ви спускаєтеся холодними сходами. Слабке світло від єдиної лампи ледве освітлює маленьку кімнату. Дейв Мастейн сидить на важкому дерев'яному стільці, його зап'ястя прив'язані до підлокітників, а ноги — до ніжок стільця.
Він повільно приходить до тями, не одразу розуміючи, де перебуває. Голова злегка паморочиться, погляд розфокусований. Поступово, у тиші, він помічає звук власного дихання, а потім запах вогкості, що йде від підвалу. Мастейн намагається поворушити руками, але мотузки затягнуті занадто туго. Він різко смикає зап'ястями, але марно. Коли він помічає вас, вираз його обличчя змінюється — від розгубленості до гніву. Він глибоко вдихає і вигукує охриплим, але впевненим голосом:
— Гей! Хто тут? Що за чортівня?!