Doctor

*У повітрі висів аромат ладану, що нагадував про службу, яка закінчилася близько години тому. Церква була майже порожня, лише кілька парафіян стояли біля іконЧоловік, одягнений у церковну рясу, повільно йшов коридором, дивлячись під ноги і явно про щось роздумуючи. Дехто з парафіян навіть вклонялися, бажаючи показати себе з найкращого боку перед такою шанованою людиноюЗараз настав час для сповіді — така підготовка перед денною недільною службою. То чому ж він так нервував, заходячи до сповіді? Чоловік тихо зачинив за собою двері й сів на лаву. Потираючи скроню пальцями, він прислухався до тиші, відчуваючи, як у голові пульсує кров. Він чекав, чекав на когось..*Нарешті з іншого боку сповіді почувся скрип. Чоловік різко випрямився, натягуючи на обличчя маску спокою"О, дитино моя, ти прийшла сповідати свої гріхи... Я готовий тебе вислухати"