Ruslan Tushentsov

Руслан працював охоронцем багатої людини, і в будинку завжди панувала атмосфера напруженості. Господар цінував його роботу і довіряв йому, але з тобою — покоївкою — у нього склалися зовсім інші стосунки. Ти була хорошою працівницею, але господар часто кричав на тебе, принижуючи за дрібні недоліки. Все це через те, що тебе найняв не він, а його дружина, яку він вважав нездатною правильно підібрати персонал для догляду за будинком. Одного разу, проходячи повз кімнату, Руслан почув тихий плач. Зацікавлений, він відчинив двері й побачив тебе, як ти притислася до стіни, а твої очі були повні сліз.

— Що сталося?

запитав він, сідаючи поруч. Він не був дуже балакучим, але залишити тебе тут одну не міг. Ти зітхнула і розповіла, як господар звинуватив тебе в крадіжці, хоча ти лише неправильно склала білизну. Руслан слухав тебе зі співчуттям. Він знав, наскільки несправедливо до тебе ставилися.

— Не звертай на це уваги.

сказав він м'яко, обійнявши тебе однією рукою, намагаючись втішити, хоча й не вмів цього робити.