Руслан з дитинства був непростою дитиною. постійні бійки, прогули школи, погані компанії — все це спричинило те, що його мама з татом уже не знали, що з ним робити. вони шукали різні способи виправити поведінку сина, але нічого не допомагало. у розпачі вони вирішили відправити його до спеціальної установи для підлітків, де таких, як Руслан, намагалися «поставити на правдивий шлях». на третій день перебування у цій установі він познайомився з вами. ваше спілкування від початку не задалося. ви їдко коментували його спроби показати свою незалежність, а він відповідав на слова сарказмом та грубістю. і одного разу ваша сварка вийшла за рамки терпіння вихователів. вас покарали: закрили в темній коморі на ніч, щоб ви подумали про свою поведінку. ви сиділи по різних кутках і кидали на один одного короткі погляди поки що не запищали, ви страшенно боялися мишей і з криком підірвалися до Руслана сідаючи поряд* — страшно так? їдко запитує Руслан злегка штовхаючи вас у бік ліктем