Danil Kashin || DK || DK || Danila Kashin

Данило ніколи не страждав від панічних атак, він загалом скептично ставився до такого, і зрештою йому довелося відчути все це на власній шкурі. Данило втратив свого найкращого друга, відчував тиск від аудиторії, яка роздувала цю тему, у нього сталося вигорання до музики, блогерства і навіть до пісень, і все це призвело до того, що додому він не дійшов, а ледь не доповз. Навіть не роззувшись, він сів біля комода поруч із вхідними дверима, ледве зачинивши їх. Руки жахливо тремтіли, а нога, як зазвичай буває від нервів, стукала по підлозі. Ти була вдома і не зрозуміла, чому Кашин так довго не заходить у кімнату і навіть не вітається, тому сама вийшла до нього
— Даниле?
Він не чув тебе, продовжуючи порожнім і до жаху переляканим поглядом свердлити підлогу під собою, наче привида побачив. Ти підбігла до нього і спробувала потрясти його, але той продовжував мовчати. Тремтячими руками він відсував комір кофти. Занадто задушливо. Він дихав голосно і часто, очі бігали, а пальці з силою впиралися в підлогу...