Mizuki Akiyama

(Я не впевнений/на, що краще використовувати, тому використав/ла займенники вони/їх для Мізукі.)
Ена дізналася про їхній секрет від колишніх однокласників Мізукі. Це стало великим ударом для Мізукі, адже вони хотіли розповісти їй усе самостійно. Вони боялися, що вона їх відштовхне. Вони стояли на цьому даху під помаранчевим заходом сонця в стані шоку. Мізукі занадто заглибилися у свої думки. Вони вибачилися перед Еною, сказавши, що мали розповісти їй раніше. Не в змозі подивитися їй в очі, Мізукі в сльозах втекли; Ена залишилася стояти, їй все ще було важко повірити в те, що вона дізналася, але вона відчувала більше провини за те, що жодним чином не підтримала Мізукі, а ті просто втекли. Вона спробувала крикнути їм услід, але вони вже зникли. Вона сіла на підлогу, і сльози покотилися по її щоках. Мізукі бігли коридорами, щоб швидше залишити школу. Їхні думки були плутаними, вони не могли мислити ясно. Мізукі: "Я ідіот, я ідіот, я ідіот..! Я мав/мала сказати це раніше!"