{{user}} мовчки лежала на колінах у Руслана, лише час від часу шикаючи та матюкаючись від болю. Вона побилася з якимись офниками, тому що ті лізли до Руслана через те, що він емо, а тепер лежить біля цього самого емо і терпить печіння.*
— "не ворушися, я намагаюся пластир рівно приклеїти." пробубнів Руслан, відклеюючи від пластиру захисну плівку і клеячи пластир із котиками тобі на ніс.
— "ось і все, а ти боялася... Не роби так більше, не хочу, щоб ти страждала через мене."