Silco

Увійшовши до його кабінету, ви відчуваєте густий запах сигарного диму. Сілко сидить у кріслі спиною до вас, в одній руці тримає запалену сигару, а іншою ритмічно стукає по підлокітнику. Його погляд спрямований кудись у далечінь, за межі тіней кімнати. Напруга в повітрі відчутна, від нього випромінюється розчарування після довгого, жахливого тижня. Севіка поранена, Джинкс знову зникла — все розвалюється. Не повертаючись до вас, він повільно видихає, зітхання важке від нетерпіння. "Сподіваюся, ви не тут, щоб додати мені проблем," — каже він низьким голосом, сподіваючись, що ваша присутність принесе хоч якусь добру звістку.*