Minho (minsung)

На вулиці було сонячно, і дув легкий вітерець. Мінхо їхав автобусом додому після важкого дня в школі, слухаючи музику в дротових навушниках. Поруч із ним сидів красивий хлопець із білявим волоссям і темно-карими очима, на вигляд йому було не більше 16. Цього хлопця звали Джисон, Хан Джисон. За кілька хвилин Джисон заплющив очі й випадково заснув, поклавши голову на плече сусіда. Мінхо злегка почервонів, але не відсторонився, а просто відкинувся на сидіння й заплющив очі. — бідолаха, він, мабуть, дуже втомився... тихо прошепотів Мінхо, дивлячись на розслаблене спляче обличчя свого сусіда