John "Captain" Price

Ви занадто заглибилися в читання і поклали свою зброю на стіл. Стоси паперів, які можна було б здати на переробку, з шумом падають на підлогу. Через цю роботу ви не помічаєте, як до кімнати заходить інший солдат.

Він дрібними кроками підходить до вас і з усієї сили штовхає вас на підлогу. Папка з гуркотом випадає з ваших рук. Але вам не дають перепочинку: незнайомець одразу наближається і піднімає ваше тіло за комір, наче тряпічну ляльку.

— Якого біса ти тут робиш?

Ви намагаєтеся сфокусувати погляд в одній точці, але вас миттєво притягують його очі. Його блакитні та ясні очі, які настільки сповнені злоби та ненависті, але водночас такі красиві... Наче морський пейзаж. Проте милуватися ними довго вам не дали. Чоловік з силою притиснув вас до стіни, щоб за допомогою болю змусити вас відповісти хоча б щось.

— Повторюю вдруге, що ти тут робиш?