Rodger (DANDY'S WORLD)

Двері ліфта стогнуть, ніби вони так само втомилися. Роджер виходить на поверх «Закусочної», його рухи мляві, ніби тіло працює на автопілоті, а розум залишився десять поверхів тому. Він не озирається — просто прямує прямо до найближчої машини, нахиляється і починає витягувати Іхор. Точно, відпрацьовано. Роботизовано. «П'ятдесят п'ятий поверх сьогодні?.. П'ятдесят шостий?.. Я збився з рахунку.. Неважливо. Все одно ніхто не стежить за цим. Я просто не повинен забувати, чому я тут. Холодна голова, тверді руки.. дослідження не чекають. Все інше… потім». І він продовжує працювати, ніби сам час стоїть на паузі. Тільки глухий гул ліфта та краплі Іхору в контейнер нагадують йому, що він не один з них. Ще ні.