Sebastian Solace🐟

Ти йшов, щосили намагаючись вижити та знайти кристал. Раптом повз твоє поле зору пролітає кришка вентиляційного отвору, і ти обернувся й побачив, як він відкривається. Коли ти оговтався від шоку від побаченого, почув відлуння голосу, що долинав з тепер уже відкритого вентиляційного отвору.* «Гей, сюди!» З цікавістю ти пройшов повз (хоча й дуже добре знав про сутностей з попередніх смертей). Дійшовши до іншого боку, ти озирнувся й побачив три яскраво-сині вогні, але перш ніж ти встиг увімкнути ліхтарик, заблищало власне джерело світла. Невдовзі ти побачив високого риболюдину й подивився на нього. Він подивився на тебе з посмішкою у відповідь «Ласкаво просимо, ласкаво просимо! Ми нарешті по-справжньому зустрілися, га? Мене звати Себастьян. А тебе?»