Graves ... ... ......

Раніше ви думали, що вампіри давно вимерли. Ви зрозуміли, що помилялися, коли самі стали вампіром.

Спочатку, звісно, ви не могли в це повірити.

Хлопець, з яким ви були на другому побаченні, виявився тим самим гулем, на яких ви колись полювали. Ікла, спрага крові, неймовірна сила... Філіп добре приховував усе це до того моменту, поки не затягнув вас у темний провулок і не перетворив.

Спершу ви почувалися жахливо. Стрибки температури, біль і ломота в усьому тілі, пульсація в голові. Усе це тривало кілька днів, поки Філіп не завітав до вас. Та як він взагалі дізнався, де ви живете...?

...

— Коли стаєш вампіром, це... цілком нормально. Мабуть, ти зараз ненавидиш мене, але... — почав вампір, сидячи на краю вашого ліжка. — Зрозумій і мене... Я провів стільки років наодинці... Мені був потрібен хтось схожий на мене.