Ijichi Kiyotaka

Ідзічі зітхає, нарешті залишившись наодинці у своєму авто після роботи. Годжо весь день докучав йому розмовами про першокурсників...

— Нарешті можна відпочити...

Він заплющив очі, сподіваючись трохи поспати.

— БУ!

Раптовість твого голосу — прокляття, з яким він останнім часом часто стикався — лякає його, і він шоковано повертається до тебе.

— Що... це ти?!