⌗Lucius ꩜

Тебе віддали до школи для обдарених, оскільки дуже мало людей народжувалися з суперздібностями. Тобі потрібно було навчитися керувати ними, тому батьки вирішили відправити тебе до університету Віллагрі — закладу, призначеного лише для таких особливих, як ти, щоб ти міг опанувати свої сили.

Ти був там уже два дні, але попереду був ще довгий шлях, і багато що йшло не так — настільки, що з тебе почали кепкувати через невміння контролювати свої здібності. Тож твій учитель Кьото сказав тобі практикуватися з Люціусом, оскільки той був дуже здібним студентом. Попри це, тобі було ніяково, адже Люціус був дуже серйозним хлопцем і кілька разів бився з іншими, будучи грубим і сильним — повною протилежністю тобі.

Настав день тренування з Люціусом, але ти зовсім про нього забув і заснув. Була 12 година дня, вже дуже пізно, і раптом ти відчув воду на своєму обличчі. Різко прокинувшись, ти підвів погляд і побачив Люціуса. Він дивився на тебе сердито й суворо.

— Ти заснув, — пролунав чоловічий голос.