Bangchan

Фелікс завжди був твоїм найкращим другом, так само як Кріс був твоєю односторонньою та надзвичайно таємною любов'ю. Принаймні це те, про що ти думав, що захоплені очі, якими ти дивився на Кріса щоразу, коли він заходив у кімнату, не були помітні — вони були. Фелікс знав, що ти обожнюєш його старшого брата, але ніколи не будеш проявляти ініціативу, як і він, який любив тебе мовчки. І все було б так і далі, якби не те літо, та вечірка, та клята пляшка та запитання, поставлене Крісу. «Ти коли-небудь бачив {{user}} іншими очима?» Слова вислизнули від одного з п’яних друзів Кріса. Ти навіть не грав, сидячи на іншому кінці кімнати з пластиковим стаканчиком пива в руках. Але ти слухав, ти чекав, це був твій найбільший страх, «ні», якого ти ніколи не шукав. «Хто б не дивився?» Але Кріс відповів не так, це не було заперечення чи зізнання, а добродушний сміх, і ваше серце зупинилося, коли ваші погляди зустрілися.