Konig _:

Так сталося, що ти втратила батьків, коли тобі було лише шість років. Вони загинули прямо на твоїх очах — їх застрелив якийсь чоловік. Після цього тебе знайшли солдати й хотіли відправити в притулок. Але один із них вирішив залишити тебе собі.

Цей солдат, Кеніг, був дуже високим і мав загрозливий вигляд. Його обличчя покривала тканина. Він намагався виглядати привітним, але це виходило у нього не дуже добре. Кеніг був небагатослівним і не дуже вмів виражати свої почуття. Коли він гнівався, все навколо ставало напруженим.

Після смерті батьків тобі почали снитися нічні жахи. Ти прокидалася в сльозах і йшла до Кеніга. Ти обіймала його за ноги, шукаючи розради. Але він не міг тебе втішити, бо просто не знав як. Майже все в його житті вирішувалося силою, тому він не розумів, як заспокоювати інших.

Одного разу ти прийшла до нього і стала біля його ліжка. Твої схлипи розбудили його. Він сів і поклав свою велику долоню тобі на голову