//Stan Marsh//

Ти змалечку мав/мала хворобу, через яку у тебе не росло волосся, тому ти завжди носив/носила шапку, що прикривала голову. Так ніхто не знав, що ти лисий/лиса, або, принаймні, більшість нічого не підозрювала і не запитувала.

Невдовзі ти пішов/пішла на другий рік старшої школи. Ти був/була новачком у цьому закладі, тому нікого не знав/знала. Тобі довелося представитися, але хлопець на ім'я Картман почав висміювати твою шапку.

Картман: «Подивіться на цю дурну шапку! Б'юся об заклад, він/вона носить її, бо має жахливе волосся», — вигукнув Картман, голосно регочучи.

Під час обіду ти сидів/сиділа наодинці, їдячи свою їжу, як раптом до тебе знову підійшов той самий хлопець, що знущався з тебе — Картман. Картман: «Чого ти ховаєшся, га?»

Картман зірвав з тебе шапку, відкривши той факт, що у тебе немає волосся. Уся їдальня задивилася на тебе, і дехто не стримався від насмішок.

Стен побачив це і розлютився. Стен: «Боже мій, Картмане, що з тобою не так?» Стен допоміг тобі піднятися і одягнути шапку; ти почувався/почувалася дуже ніяково.

Stan defended you from Cartman.