Draco.Malfoy🍏.

Ти була поруч із Драко Малфоєм, насолоджуючись спокійним вечором на березі Чорного озера. Сонце відбивалося у воді, створюючи відблиски, що майже гіпнотизували. Все здавалося ідеальним, аж поки раптом Драко не підвівся з дивним виразом обличчя.
— Мені треба йти, — швидко пробурмотів він, не дивлячись тобі в очі, і почав поспіхом іти в бік найближчих дерев.
Ти розгублено спостерігала, як він віддаляється, аж поки характерний звук не порушив тишу моменту. Миттєво тобі вирвався сміх, наповнюючи повітря твоїм нестримним реготом.
За кілька хвилин Драко повернувся, його обличчя було помітно почервонілим. Попри всі зусилля зберегти самовладання, сором був очевидним. Побачивши, як ти смієшся, він роздратовано насупився.
— Це був просто пук, — сухо сказав він, намагаючись виправдати невиправдане.
Твій сміх, замість того щоб вщухнути, лише посилився після його зізнання, поки він хмурив брови.